Українська православна церква офіційно визнана

6 січня Вселенський патріарх Варфоломій офіційно вручив томос про автокефалію православної церкви в Україні митрополиту Київському і всієї України Епіфанію, якого за два тижні до цього обрали предстоятелем ПЦУ на Об’єднавчому соборі.

Так з’явилася офіційно визнана помісна Українська православна церква.

Колишній глава ліквідованої Української православної церкви Київського патріархату Філарет намагається її відновити, але підтримки в цьому практично не має.

                            Янукович засуджений до 13 років в’язниці за держзраду

24 січня Оболонський районний суд заочно засудив екс-президента-втікача Віктора Януковича до 13 років позбавлення волі за держзраду.

При цьому суд визнав Януковича невинуватим за обвинуваченням у пособництві посяганню на територіальну цілісність України, що призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків.

Провадження розглядалося за спеціальною (заочною) процедурою, оскільки обвинувачений перебуває на території іншої країни.

                                    Україна закріпила прагнення в Еворсоюз і НАТО

7 лютого Рада внесла поправки в Конституцію України, які закріпили курс на її членство в Євросоюзі та НАТО.

Вперше курс на вступ України в НАТО був прийнятий в часи президентства Віктора Ющенка (2005−2010).

Однак після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича у 2010 році парламент закріпив на законодавчому рівні позаблоковий статус України, який, у свою чергу, був скасований Радою у 2014 році після Революції Гідності.

                                 Зайцева і Дронов отримали по 10 років в’язниці

26 лютого винуватців ДТП в Харкові, внаслідок якої загинули шість людей і ще п’ять отримали травми, Олену Зайцеву і Геннадія Дронова засудили до 10 років позбавлення волі кожного.

Обидва подали апеляційні скарги, але суд відмовився їх задовольнити.

                             MARUV залишила Євробачення без України

MARUV виграла відбір на Євробачення, але відмовилася підписувати контракт з НСТУ / Фото: MARUV via Facebook
27 лютого Україна відмовилася брати участь у пісенному конкурсі Євробачення.

На національному відборі перемогла співачка MARUV. Але вона відмовилася підписувати угоду з Національною суспільною телерадіокомпанією України, тому що в документі був пункт про заборону гастролювати в Росії. MARUV, яку критикували за концерти у країні-агресорі, заявила, що не хоче бути втягнутою в політику.

В результаті було прийняте рішення взагалі не відправляти у 2019 році на Євробачення представників України.

                            Україна та Росія — офіційно більше не друзі

1 квітня втратив чинність Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Росією. Документ втратив будь-який сенс через воєнну агресію Росії проти України.

Припинення дії цього договору обговорювали в Україні кілька років.

Останньою краплею став обстріл і захоплення Росією у листопаді 2018 року українських кораблів та моряків у Керченській протоці.

                Зеленський зі Слугою народу беруть владу цілком і повністю

З 21 квітня в Україні почалася зміна влади. В цей день у другому турі президентських виборів переміг Володимир Зеленський. Шоумена, який оголосив про старт своєї кампанії в новорічну ніч і не мав ніякого політичного досвіду, підтримали рекордні 73% виборців.

Наступного дня після інавгурації Зеленський підписав указ про припинення повноважень Верховної Ради і призначив дострокові парламентські вибори на 21 липня.

На них президентська партія Слуга народу отримала монобільшість — вперше в історії українського парламенту.

Спікером нової Ради був обраний Дмитро Разумков, який на той момент очолював партію Слуга народу.

СБУ очолив Іван Баканов — друг дитинства Зеленського, колега по Студії Квартал 95 і голова його передвиборчого штабу.

Крісло прем’єр-міністра дісталося Олексію Гончаруку. 35-річний юрист став наймолодшим головою уряду в історії України.

Українська мова захищена законом і отримала новий правопис

25 квітня Рада прийняла Закон Про забезпечення функціонування української мови як державної.

Згідно з документом, кожен громадянин України зобов’язаний володіти українською мовою, іспит з української буде обов’язковим для отримання українського громадянства.

Для держчиновників вводиться сертифікація рівня володіння українською.

Детально прописано, яким чином повинен дотримуватися пріоритет української мови в усіх сферах суспільного життя.

Вводиться посада мовного омбудсмена і штрафи за порушення.

16 липня закон частково набув чинності.

22 травня Кабмін схвалив новий Український правопис. Сучасна редакція повернула деякі особливості правопису 1928 року, а також відреагувала на зміни в сучасній культурно-письмовій практиці. Нова редакція українського правопису набула чинності 3 червня.

У тестах ЗНО норми нового правопису з’являться через п’ять років.

     Катастрофа MH17: оголошені імена підозрюваних. У їх списку Гіркін

 

19 червня слідча група у Нідерландах назвала імена чотирьох підозрюваних у справі про збитий на Донбасі малайзійський Боїнгу 777 рейсу MH17, під час аварії якого загинули 298 людей.

Це Ігор Гіркін (Стрєлков), Сергій Дубінський, Олег Пулатов та Леонід Харченко. Вони оголошені у міжнародний розшук.

Усім їм будуть пред’явлені офіційні обвинувачення у вбивстві, судовий процес щодо катастрофи MH17 почнеться у березні 2020 року.

Голова Спільної слідчої групи Фред Вестербейке наголосив, що суд відбудеться у будь-якому випадку, навіть якщо підозрювані відмовляться бути присутнім під час судового процесу або контактувати зі слідчими.

                                              Самогубство Дмитра Тимчука

У прокуратурі назвали головною версією смерті Дмитра Тимчука самогубство / Фото: uacrisis.org
19 червня у Києві знайшли мертвим Дмитра Тимчука, координатора групи Інформаційний спротив і депутата Верховної Ради від Народного фронту.

Він помер від вогнепального поранення в голову, у поліцію повідомила про загибель нардепа його дружина. 20 червня у прокуратурі Києва заявили, що основна версія смерті Тимчука — самогубство.

З депутатів зняли недоторканність

Депутати Ради аплодують після прийняття закону про зняття з них недоторканності / Фото: president.gov.ua
3 вересня Рада проголосувала за зняття недоторканності з народних депутатів.

Це було однією з передвиборчих обіцянок президента Володимира Зеленського.

Закон набуде чинності 1 січня 2020 року. Кожного депутата зможуть притягнути до кримінальної відповідальності на рівних зі звичайними громадянами, в тому числі за корупцію.

                     Боротьба з корупцією вийшла на новий рівень. Для цього створили окремий суд

З 5 вересня в Україні розпочав роботу Вищий антикорупційний суд. У складі суду — 38 суддів на чолі з Оленою Танасевич, її заступником став колишній юрисконсульт Євген Крук.

Справи потрапляють в Антикорупційний суд, якщо збитки від злочину понад 968 тисяч гривень.

30 жовтня Антикорупційний суд виніс перший обвинувальний вирок.

                     Україна та Росія обмінялися полоненими — 35 на 35

Володимир Зеленський зустрічає біля трапу літака звільненого в рамках обміну 35 на 35 Олега Сенцова / Фото: president.gov.ua
Київ і Москва домовилися про обмін полоненими. 7 вересня 35 українців — в’язнів Кремля повернулися в Україну.

Серед тих, хто повернувся, — 22 моряки і двоє співробітників СБУ із захоплених Росією 25 листопада 2018 року у Керченській протоці кораблів та 11 політв’язнів, в тому числі Олег Сенцов, Роман Сущенко, Павло Гриб, Володимир Балух, Едем Бекіров та інші.

Літак зі звільненими українцями приземлився в аеропорту Бориспіль о 13:30. Біля трапу колишніх в’язнів Кремля зустріли родичі, друзі та президент Володимир Зеленський.

   Росія повернула захоплені українські кораблі. Вони в жалюгідному стані

20 листопада захоплені Росією у Керченській протоці українські кораблі почали прибувати в Очаків Миколаївської області. Першим у порт зайшов катер Нікополь, за ним буксир Яни Капу.

Командувач Військово-морськими силами України Ігор Воронченко заявив, що кораблі прибули на буксирі на дуже маленькій швидкості, оскільки «росіяни їх угробили», знявши «навіть унітази».

Колишній головний військовий прокурор Анатолій Матіос опублікував неофіційний звіт про стан повернутих кораблів. У ньому теж вказується, що з судів зникли не лише зброя та рації, але і предмети побуту: унітази, ліхтарі і кухонна плита.

У центрі Києва стріляли в депутата Київоблради Соболєва. Загинув його трирічний син

1 грудня близько 17:00 на перехресті вулиць Льва Толстого і Тарасівської обстріляли позашляховик Range Rover депутата Київської облради В’ячеслава Соболєва. В результаті загинув його трирічний син.Колишній бізнесмен з Донецька. Що відомо про депутата Соболєва, жертвою замаху на якого став його син
Почав воювати в 17 років. Що відомо про добровольця, якого називають підозрюваним у вбивстві дитини Соболєва в Києві
За підозрою у вбивстві затримали двох людей, 4 грудня їх заарештували. За даними ЗМІ, це колишній снайпер-доброволець Андрій Лаврега і ще один доброволець Олексій (або Євген) Семенов. За різними версіями, їм від 18 до приблизно 20 років.

У прокуратурі заявили, що в організації замаху на Соболєва підозрюють уродженця Росії, який заплатив за злочин $40 тисяч. Напередодні замаху він виїхав за межі України.

                                                  Пожежа в одеському коледжі

4 грудня в Одеському коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу спалахнула пожежа. Займання почалося на 3-му поверсі шестиповерхового будинку, вогонь швидко поширився на верхні поверхи. Його вдалося зупинити вже після того, як він поширився на 4 тисячі квадратних метрів.

Всього в пожежі загинуло 16 осіб, ще 30 осіб постраждали. Деякі з тих, хто виявився заблокований вогнем на верхніх поверхах будівлі, вистрибували з вікон в надії врятуватися.В одеському управлінні ДСНС намагалися знищити документи про перевірку згорілого коледжу — СБУ
Студенти коледжу розповіли, що ніяких тривожних сигналів або оголошень про пожежу не було.

Поліція розглядає три версії трагедії: займання внаслідок несправності електропроводки і електроприладів, необережне поводження з вогнем та навмисний підпал.

Зеленський вперше зустрівся з Путіним на Нормандському саміті в Парижі

9 грудня у Парижі відбулася зустріч лідерів Нормандської четвірки. Крім чотиристоронніх переговорів президента України Володимира Зеленського, президента Росії Володимира Путіна, канцлера Німеччини Ангели Меркель та президента Франції Еммануеля Макрона, відбулися і двосторонні зустрічі лідерів.

Серед інших була і зустріч Зеленського з Путіним, правда, дійсно тет-а-тет, за повідомленнями ЗМІ, вони говорили від 10 до 30 хвилин. Решту часу на двосторонній зустрічі президентів України та Росії були присутні також члени делегацій обох країн.

Нормандський саміт затягнувся на кілька годин довше, ніж було заплановано, і до преси його учасники вийшли лише після опівночі.

Вони озвучили головні пункти затвердженого ними комюніке:

— Обмін полоненими до кінця року;

— Повне припинення вогню до кінця року;

— Розведення військ ще у трьох точках до кінця березня 2020 року;

— Визнання Мінських домовленостей основою роботи Нормандського формату;

— Продовження дії Закону про особливий статус Донбасу на рік;

— Доступ місії ОБСЄ до всієї території України і її робота 24/7;

— Наступна зустріч лідерів Нормандської четвірки через чотири місяці.

Не вдалося домовитися про терміни та умови передачі Україні контролю над неконтрольованою ділянкою кордону з РФ, датою місцевих виборів, повернення незаконно засуджених українців із Росії та Криму.

 

Затримання підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета

12 грудня голова МВС Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета, який загинув внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва 20 липня 2016 року.

Через кілька годин відбувся брифінг МВС за участю в тому числі президента Володимира Зеленського. На брифінгу підозрюваними у вбивстві назвали музиканта і бійця АТО Андрія Артеменка, дитячого хірурга і волонтера євромайдан-SOS Юлію Кузьменко, військову медсестру Яну Дугарь, колишнього добровольця АТО Владислава Грищенка та його дружину Інну Грищенко, яка теж воювала на Донбасі як доброволець.

На думку слідства, Антоненко був організатором злочину, Кузьменко — виконавицею (її звинувачують у тому, що вона заклала вибухівку). Яна Дугарь, за версією слідства, здійснювала розвідку на місці злочину за кілька днів до вбивства.

Про підозру оголосили лише їм трьом. На даний момент Антоненко і Кузьменко заарештовані, а Дугарь — під домашнім арештом.

Інна та Владислав Грищенки заарештовані в іншій справі – про замах на вбивство за допомогою вибухівки в Косові. На брифінгу Владислава Грищенка назвали фахівцем з вибухівки. Роль Інни Грищенко у скоєнні обох злочинів неясна. Під час брифінгу МВС заступник голови Нацполіціі Євген Коваль навів низку її телефонних розмов, з яких видно, що вона почала нервувати, коли поліція викликала як свідка у справі про вбивство Шеремета чоловіка, якого звати Іван і який в матеріалах слідства фігурує також як «Пістолет». У зв’язку з його самогубством через кілька днів після цього Інна Грищенко в розмові з чоловіком висловлює думку, що «все буде добре».

Генпрокурор Руслан Рябошапка заявив, що слідство встановило лише виконавців вбивства, а його замовники досі невідомі.

 

Джерело: НВ