Врятувати гори від сміття. Стихійні звалища та купи непотребу в лісах і на берегах гірських річок загрожують Карпатам. Боротися з екологічним лихом взялися жителі Верховини. Там сортують відходи і привчають до цього туристів. Про гуцульський екобум – Жанна Дутчак.

“Різні пляшки пластикові. Так? – Так. – Чому ми кладемо їх у цей контейнер, а не викидаємо у загальне сміття? – Переробити, посортувати”.

Дитячий садочок “сонечко”, в селищі Верховина. Маленькі горяни вивчають основи еко-грамотності. Попри юний вік, знають як сортувати сміття, та для чого це необхідно. П’ятирічний Максим показує вміння.

“Максимчику, куди ти поставиш ось це, що це таке є? – Термометр. Небезпечні. – А чому? – Бо там є ртуть. – А це? – Батарейки. Не можна викидати”.

Заняття з екологічного виховання проводять кілька місяців. Ідею запропонували волонтери. Надрукували спеціальні книжечки, і безкоштовно їх передали у всі садочки та школи району.

“Суть книжки що відбувається із природою, коли туди потрапляє сміття. Коли сміття опиняється в річці. Коли сміття опиняється в лісі. І ми вже вчимо дітей вони у нас знають що це все не сміття, а це є вторинна сировина, яка йде на переробку”, – говорить Світлана Копитко, вихователь закладу дошкільної освіти “Сонечко”.

Сміття сортують та віддають на переробку другий рік поспіль і дорослі верховинці. А почалося все із ініціативи колишньої киянки, а нині горянки – Яніни Лучейко. Жінка переїхала до гуцульської столиці разом із сім’єю шість років тому в пошуках незайманої природи Карпат. Натомість – взялася за її порятунок.

“Ми собі автоматично вважали що Карпати це щось неймовірно чисте. Але виявилося що чистота до якої ми хотіли і мріяли – вона втратилась. і почали думати над тим як ми можемо сприяти щоби покращити стан”, – говорить Яніна Лучейко, екоактивіст.

Разом із однодумцями-волонтерами жінка прибирала місцевість від непотребу. Потім зрозуміла – одноразовими акціями проблему – не вирішити.

“Ми аналізували і зрозуміли, що людям просто немає куди дівати”.

Ініціативу сортування відходів підтримала місцева влада. В 2018 закінчився термін експлуатації селищного сміттєзвалища. Всі відходи почали возити на обласне – за сто сорок кілометрів – біля Івано-франківська. На це витрачали великі кошти.

“Почали думати яким би чином зменшити кількість сміття, яке продукується в селищі. І один із варіантів було встановлення контейнера для роздільного сміття”, – говорить Петро Антіпов, секретар Верховинської селищної ради.

Зараз у Верховині двадцять шість еко-майданчиків для роздільного збору відходів. Зібране – віддають на переробку. До процесу сортування з кожним днем долучаються все більше садиб та готельних комплексів. Привчають горяни сортувати сміття і туристів.

“Вже звичка, частинка нашого життя. І дуже мотивує коли гості приїжджають і залишають відгуки – приємно в цій садибі сортують сміття. Воно заохочує і гостей наших, і насправді нічого складного немає – виносиш мішечок і все розсортував – компост, скло, пластик і залишкове сміття. Його залишається дуже мало”, – говорить Людмила Максімова, власниця садиби.

Волонтери пропагують і відмову від пластикових соломиток та поліетиленових пакетів. В супермаркетах та магазинах проводять акції та безкоштовно роздають паперові пакети. Кажуть: приклад селища – незабаром перейме і весь Верховинський район.

Джерело: Подробности