Одного разу, хлопчик підійшов до заплаканої мами та запитав:

— Мама, а чому ти плачеш?

— Я плачу тому, що я жінка!

— Але я все одно не розумію!

— Ти ніколи цього не зрозумієш!- відповіла мама та обняла сина.

Тоді малий підійшов до татка та спитав у нього:

— Тато, а чому іноді мама плаче без причини?

— Всі жінки так роблять.- відповів чоловік.

Коли хлопчик виріс, він зрозумів багато речей, але чому жінки плачуть ні.

Він звернувся до Господа Бога та запитав у нього.

Бог йому відповів:

— Коли я створював жінку, то наділив її сильними плечима, щоб вона могла втримати цілий світ, і водночас ніжними, щоб вони підтримували голівку немовляти.

Я наділив її сильним духом, щоб вона могла стерпіти найсильніший біль.

Я наділив її сильною волею, щоб вона не зупинялася коли інші вже впали та піклувалася про втомлених і хворих.

Я наділив її добротою й любов’ю до дітей, всупереч всім обставинам, навіть якщо вони неслухняні та жорстокі.

Я створив її з чоловічого ребра, щоб вона завжди захищала його серце.

Я наділив її мудрістю та розумінням того, що хороший чоловік не завдасть навмисно їй болю.

Я наділив її сльозами та правом проливати їх коли вона забажає.

А ти, син Мій, повинен зрозуміти, що справжня жіноча краса не у зовнішньому вигляді, а в очах, які відчиняють двері її серця.

Джерело: Доброта