Нам потрібно створити обставини, щоб у Володимира Зеленського просто не було варіанту не впоратися зі ситуацією, що склалася
У владі буде гучна кадрова перебудова, але не остання, адже президент Володимир Зеленський прийшов надовго.

Політична тусовка гуде і обмінюється чутками. Ніхто до ладу не може сказати, яким чином відбудеться анонсоване переформатування Кабінету міністрів. Звучать то одні, то зовсім інші прізвища тих, кому належить піти, і тих, хто повинен їх змінити.

Якісь міністерства дробляться, якісь посилюються за рахунок збільшення приставки “віце” їх керівникам, а, може, й ні, це неточно. Самі наближені джерела видають по кілька варіантів, і, судячи з усього, точно поки не знають.

Зеленський до останнього буде зважувати різні рішення, а остаточне прийме за лічені години до оприлюднення. По ходу, мова заходить і про назрілих змін в антикорупційному блоці.

Хтось бачить у цьому ознаки політичної кризи, але про кризу ми чуємо з моменту проголошення Зеленського президентом. Та що там – його обрання було демонстрацією тотальної втрати суспільної довіри політичним класом, і що це, як не політичний криза? Він у нас перманентний, і ці слова просто перестали що-небудь пояснювати.

Якщо не впадати в судомний алармизм і агресивну зелефобію, зараз перед нами болісні спроби освоїтися при владі людини, який йшов цю владу міняти. Кадровий склад перших місяців правління Зеленського змінюється новим, а скільки таких змін попереду – бозна, але точно ще багато. Те, що хтось описує в термінах кінця, насправді, тільки початок.

З найсерйознішими проблемами, як відомо, стикається призовник-перволіток. В першу чергу, це внутрішні проблеми, коли ще розумом і серцем на громадянці, а зовнішні обставини шокують повним небажанням зважати на твоїй унікальною індивідуальністю.

Потім неминуче настає момент, коли цивільне життя-буття здається далеким сном, напрацьовуються необхідні навички виживання і навіть вміння отримувати від армійського життя деяке задоволення. Якийсь час опісля купується деяка бравость. У цьому сенсі бравий Зеленський, покликаний відразу головнокомандувачем, ще попереду.

Ні, зовсім не факт, що в своїй новій якості, яке скороспішний президент пізніше придбає, він сподобався б собі нинішньому або вчорашньому, або буде втіхою для очей виборців. Цілком можливо, зовсім навпаки, стане просто нестерпний.

Але це буде характеристика лідера, у владі освоїлася, з нею свикшімся та здобуло відому спритність в оперуванні нею. Дуже хочеться подивитися на склад українського керівництва два-три роки по тому. Взагалі-то, у Зеленського попереду ще чотири з гаком роки, а якщо раптом добре піде, то додасться ще п’ять. Поки президент заперечує таку можливість, але що він знає про можливості, будучи на першому році служби?

Ні, сенс вищевикладеного не в тому, щоб дати начальству ще сто, двісті днів, рік або три, а потім вже критикувати. Зміна оптики, яке дозволяє бачити в правлінні Зеленський не безперервне падіння, а довгий і непередбачуваний зростання, з такими ж непередбачуваними наслідками, більше відповідає суті того, що відбувається і дозволяє точніше визначати проблеми і завдання, в тому числі і потенційної опозиції.

Сидіння на березі в очікуванні, коли ось-ось повз пропливе черговий збанкрутілий правитель, може дуже сильно затягнутися. Це вже не кажучи про те, що вкрай сумнівно поява попиту на сидячих на березі в якості альтернативи, навіть якщо вони регулярно обговорюють свої посиденьки в політичних телешоу.

Чи впорається Зеленський з владою в кінцевому підсумку чи ні, це питання важливе і, як мінімум, цікавий, але він не може бути головним питанням для решти України. Їй – нам би – створити обставини, щоб у глави держави просто не було варіанту не впоратися, а в разі, якщо не впорається, затриматися у владі на зайвий місяць, не те що рік.

Поки президент-перволіток вирішує свої проблеми, країні б вирішити цю задачу, яку за неї не вирішать ні в президентському Офісі, ні в Кабміні, ні в парламенті. Громадянське участь як і раніше невідчутно, ніби й не було двох революцій. А поки ми залишаємося глядачами політичного театру, можна свистіти, що відбувається на сцені або аплодувати, ролі грають інші, в міру таланту і розуміння свого інтересу, і тільки свого.

джерело: liga.net