З квітня у силу вступає закон, який нівелює спрощену систему оподаткування для мікропідприємців. Є побоювання, що тепер десятки тисяч людей можуть опинитися без роботи. Працювати у малому бізнесі за нових умов багатьом буде просто не під силу. У депутата ЛМР від Української Галицької партії, засновника ГО «Ліга підприємців» Мирослава Данилківа LMN поцікавилася, чому влада не чує людей, які наповнюють місцеві бюджети, та як ФОПи планують боротися із системою.

Чому саме зараз влада взялась за мікропідприємців?

Монобільшість, що утворилася в парламенті, включила турборежим і взялася ухвалювати багато чого, часто без компетенції і знання проблеми.

Ще на початку вересня на розгляд Верховної Ради було внесено кілька законопроектів. Серед них були і ті, що стосувалися запровадження реєстраторів, касових апаратів.

Почались розмови, що підприємцям насправді хочуть спростити роботу. Мовляв, тепер всі звіти та контроль можна буде здійснювати, скориставшись звичайним смартфоном або планшетом.

Ці законопроекти дуже швидко «пройшли», хоча при їх прийнятті мали б дотримуватись певних процедур. Одна з них – проведення обов’язкових громадських слухань, які повністю проігнорували. Зустрілися з такими собі ГОшками, які ж, по суті, самі і постворювали. Далі швиденько перше, друге читання і на підпис президенту.

Пригадуєте так званий марафон? Зеленський зустрічався з журналістами. Один із наших активістів, журналіст за фахом, під час марафону попросив президента не підписувати законопроектів, поки не зустрінеться з реальними ФОПами та підприємцями. Зеленський пообіцяв, що так і буде, але свого слова не дотримав. Відтак, закони 128 та 129 увійшли в життя.

Що змінюється зараз?

Прийняті закони фактично знищують спрощену систему оподаткування обліку та звітності, яка була запроваджена у 1999 році і дала поштовх для розвитку економіки. Її введення дозволило людям навіть без торгівельної чи економічної освіти створити собі робоче місце.

Люди реєструвались в податковому органі, виробляли реєстраційне свідоцтво і починали працювати. Досі не потрібно було якихось особливих знань, аби вести обліки, фіксувати надходження і залишки товарів. Головне – сплатити внесок в податкову, пенсійний фонд і все. Не було контролюючих органів, вони просто не мали доступу до підприємців.

Тепер у роботі кожного ФОПа передбачений бухгалтерський облік. Щодня треба підбивати касу і здавати гроші в банк. Абсолютно весь товар тепер необхідно вносити до реєстру, зокрема і складські запаси. У підприємців за 5-10 років діяльності накопичилось чимало товарних залишків, як їх тепер поставити на облік? Де тепер взяти на них документи? Це нереально. Або, наприклад, у вас щось розбилось чи хтось щось вкрав. Це вже порушення, адже цифри не співпадатимуть. Спрощена система оподаткування не вимагала первинних документів.

Багато моментів стосуються дисципліни. Якщо, наприклад, ви йдете на обід і з власної каси візьмете собі пару гривень, вас тепер можуть оштрафувати, бо каса не збігатиметься. Хоч, фактично, це ваші зароблені гроші і ви ними могли б розпоряджатися, як вам заманеться. Штрафи немаленькі. Починаються від 50—100 неоподаткованих мінімумів. Це 20, 50, 100 тисяч гривень. По-друге, і це дуже важливо, у фізичної особи-підприємця тепер можуть конфіскувати все його майно. Якщо вас оштрафували на 200 тисяч, а у вас товарних запасів на стільки нема, то є небезпека, що виселять з квартири.

Можливо, й не зле, коли справи вестиме професіонал-бухгалтер?

Бухгалтеру треба платити зарплату, за нього слід сплачувати податки. Часто дрібний підприємець не заробляє так багато, аби утримувати додаткову людину. ФОПи – люди, які створили собі робоче місце, не отримують лікарняних, відпускних, субсидій. А держава замість того, аби допомогти їм, дати можливість розвиватись, вставляє палки в колеса.

Підприємець зараз має витратити до 45 тисяч гривень, щоб закупити необхідне обладнання для обслуговування касових апаратів і сам апарат. Плюс 15-20 тисяч на зарплату бухгалтеру. Якщо при цьому він ще й орендує приміщення, то працюватиме в мінус.

Очевидно, що за таких умов він працювати не буде?

Якщо ці закони запрацюють, як мінімум 30-40% дрібних підприємців виїдуть закордон.

Ще один момент. У нас зараз всі говорять про адмінреформу. Так от, ФОПи сплачують до бюджету 25 мільярдів гривень, і більшість із тих податків йдуть у місцеві бюджети. Це ті гроші, які йдуть на садочки, школи, дороги. Якщо ці кошти заберемо, нівелюється повністю вся адмінреформа. Як її можна буде проводити, не забезпечивши фінансово?

Тоді який мотив у наших депутатів?

Абсурдний… Влада каже, що таким чином хоче побороти контрабанду. Буцімто вона легалізується через усіх дрібних підприємців. Але хіба це не смішно? Держава, яка має кордони, має своїх митників, СБУ, поліцію і решта контролюючих та правоохоронних органів, не може попередити контрабанду біля витоків, на кордонах?

Можна ж створити нові особливі правила, аби кожен товар, який проходить через кордон, був опублікований. Попередити набагато простіше, ніж пропустити контрабанду, взявши хабарі, а потім вже ловити її в країні.

Вірите, що акціями можна щось змінити?

Щоб щось змінити, не варто дати проблемі затихнути. Наші акції відбуваються вже майже пів року, як тільки внесли ці законопроекти на розгляд Верховної Ради. Вони спочатку були малочисельні, не всі підприємці самі розуміли, що відбувається.

Не розуміли проблем малого підприємництва і звичайні люди. Сприймали це так, мовляв, бариги вийшли покричати, аби не платити податки. Центральні ЗМІ буквально блокували наші акції, про нашу проблему не говорили. Така була вказівка. Але потроху інформаційна блокада проламалася. Наші акції стали багаточисельними.

Люди починають розуміти, якщо занепаде малий бізнес, втратять і вони. Це безумовно відіб’ється на гаманці кожного українця.

Очевидно, влада хоче у такий спосіб наповнити бюджет?

Підраховано, що витрати мікропідприємців на ці всі нововведення будуть 22 мільярди гривень. У нас є 1 800 000 підприємців. Ці кошти підприємці мусять сплатити. А тоді змушені будуть підняти ціну на товар. Якщо я зараз продаю вікно за 3000, то вже повинен буду продавати його за 3300. Втратить не лише підприємець, але і споживач. Друге, як ми зможемо конкурувати? Велика мережа зможе собі дозволити на деякий час знижувати ціну на той чи інший товар. Ми – ні.

Який вихід з цього бачите?

Ми почали вести переговори з депутатами ВР. Розуміємо, що відмінити ці закони може тільки Рада. Тому намагаємось донести до окремих обранців, аби внесли відповідні законопроекти, які можуть відмінити ці рішення.

Якщо не буде поступу, будемо страйкувати. Вже підписали меморандум з профспілками, з аграріями, з політичними силами, створимо Всеукраїнський страйковий комітет і будемо таким чином вимагати справедливості.

Ми просимо допрацювати закон про спрощену систему оподаткування. Розробити і прийняти його. Друга вимога – мораторій на перевірки, допоки не буде реформована податкова система.

Образливо, бо розуміємо, що депутати із більшості, які голосували, навіть не читали цих законів, їм дали проголосувати, і вони просто підтримали це. А те, що питання стосується майже 2-х мільйонів людей, це нікому не цікаво. Лобіюються особисті інтереси олігархів, яким дрібні підприємці, як кістка в горлі.

Але хіба дрібні підприємці конкуренти для великих олігархічних систем?

А чому ні? До прикладу, візьмемо великий супермаркет «Епіцентр» і ринок «Торпедо». Обидва поряд. Асортимент практично однаковий. Покупці є і там, і там. Уявіть, «Торпедо» заберуть. Супермаркет спокійно піднімає ціни, диктує умови, адже нема з ким конкурувати.

Місцева влада підтримує?

Так, бо розуміє, що це є наповнення місцевого бюджету. Нас підтримують в обласних, районних, міських радах та адміністраціях. Всі обіцяють донести наше звернення до уряду, президента і Верховної Ради. Але поки це нічого не дало. Отримали відповідь, що дія цього закону нікому не шкодить, а лише підсилює діяльність підприємців.

На акції у Львові 10 березня вийшов до нас новий керівник обласної адміністрації. Також пообіцяв звернулася напряму до президента.

Що з перевірками?

Президент анонсував, що він введе мораторій на перевірки. Але, як бачимо, дефакто його немає. Навпаки, їх тепер побільшало. Зараз появилося багато контролюючих органів, і їхня діяльність передбачена у тому законі. Пам’ятаю 90-ті роки, коли податкова поліція і всі подібні служби ходили до тодішніх підприємців, просто як по свячену воду. Вимагали хабарі, був такий собі своєрідний державний податковий рекет. Зараз це все може повернутися.

Для розуміння, зараз 2 мільярди гривень в державний бюджет передбачені від надходження штрафів. А працівники податкової інспекції, які будуть ходити, матимуть до 30 % від цих сум, які вони нарахують. Тобто вони будуть зацікавленні оштрафувати того бідного підприємця. Кому буде цікаво просто прийти допомогти, коли можна прийти і заробити?

За якої влади підприємцям було найлегше працювати?

Насправді, податкові майдани виникли не зараз. Пам’ятаємо, були і в 2009, і в 2015 році. Тобто і за Януковича, і за Порошенка. Кожна влада, яка приходить, на жаль, є олігархічною. А олігархи мають добрий вплив і на депутатів, і на фракції та парламентські групи.

У 2015 році теж хотіли вводити касові апарати, але ми відстояли. Тоді влада відділила фармацевтів. Зараз бачимо, що це дало. На ринку фактично лишилися працювати лише найбільші мережі. Раніше було багато ФОПів, аптеки, які могли скидати ціни, бо мали менші видатки. Але їх просто задавили. Тому зараз вітчизняні ціни на ліки у 2-3 рази вищі, ніж закордоном. Так само буде, коли знищать ФОПів. Ціни на товари поповзуть у гору, бо просто не буде конкуренції. За минулої влади до нас дослухались. Цього разу слухати відмовляються.

Підписуйтеся на наш Телеграм канал, та дізнавайся першим !!!