Після початку торгової війни з Росією 2014 унікальне ракетно-космічне підприємство України “Південмаш” впало в глибоку кризу. Замовлень стало значно менше, грошей не вистачає, а працівників скорочують.

“Взагалі складається враження, що завод просто хочуть довести до банкрутства і розпиляти”, – говорить працівник Гліб Бобров.

В такій критичній ситуації “Південмаш” намагається втриматися на плаву завдяки участі в міжнародних програмах, адже власну державу у нього нічого замовляти не хоче.

Що відбувається на підприємстві і як воно сьогодні виживає – розбиралася BBC News Україна.

“Без зарплат, води, опалення”
Саме завдяки “Південмашу” Дніпро в радянські часи називали космічної столиці України. Унікальний завод працював над космічними і оборонними розробками, випускав сільськогосподарські машини та навіть виробляв тролейбуси.

Сьогодні легендарне підприємство працює в складних умовах. За 5 років конфлікту на Донбасі воно так і не отримало оборонне замовлення від держави, накопичило семимісячний борг перед працівниками, має 210 млн гривень енергопостачальникам і скорочує штат.

Частину своєї території завод здав в оренду – одні там виготовляють трамваї, інші займаються очищеною питною водою.

Як вмирає “Південмаш”: без Росії не допоміг ні Порошенко, ні Зеленскій Завод, який колись був локомотивом космічної галузі, тепер в занедбаному стані. Підприємство сильно підкосив розрив торгово-економічних відносин з Росією в 2014 році.

І поки інші країни все більше підкорюють космос, український “Південмаш” знижує свої потужності і все далі занурюється в кризу.

“Коли 13 років тому я прийшов на завод, там працювало понад 13 000 чоловік. Сьогодні ця кількість становить близько 4 800 Що стосується мого графіка, то насправді він становить один день в тиждень, згідно з наказом. У цьому ж документі йдеться про те , що при необхідності керівники підрозділів можуть вивести на місця працівників в додаткові дні “, – розповідає BBC News Україна співробітник заводу Гліб Бобров.

Люди кажуть, що з виплатою зарплат повна біда. Галина Нечипоренко (ім’я змінено) – інженер-технолог з вищою освітою. З травня по жовтень 2019 їй нарахували зарплату в розмірі 2400 – 3500 гривень, проте навіть цих коштів жінка так і не отримала.

“У мене на руках є судове рішення, згідно з яким підприємство зобов’язане виплатити мені більше 17000 гривень заборгованості. Однак ніхто цього рішення не виконує. Що буде далі – невідомо. Остання виплата, яку нам зробили, була в кінці лютого. Ми отримали 23% заборгованості за липень минулого року “, – розповідає вона.

Підприємство, за словами працівників, не тільки частково зупинило виробництво, а й виживає без елементарних побутових умов.

“Коли” Південмаш “виробляв трактори, то конвеєр працював цілодобово, а кожні 13 хвилин з нього сходив готовий трактор. Сьогодні цей цех не працює. Тролейбуси не виробляємо, а лише збираємо білоруські МАЗи. Вода на завод подається за графіком, а опалення в деяких цехах немає вже близько 5 років “, – говорить Гліб Бобров.

За його словами, взимку люди “натягують на себе все, що взяли з дому”.

“І як можна так працювати, наприклад з верстатом? Взагалі складається враження, що завод просто хочуть довести до банкрутства і розпиляти. Той же тракторний цех вже спорожнілий. Що тримає тут людей? Частина – це пенсіонери, які отримують пенсію і сподіваються на виплату зарплат. Решта або звикли до того, що відбувається, і не бачать себе десь ще, або ж тримаються за койко-місце в гуртожитку “.
 
без Росії
Як колись гігант у сфері космічних технологій дійшов до такого стану – пояснюють представники заводу. Підприємство сильно підкосив розрив торгово-економічних відносин з Росією в 2014 році.

На той час “Південмаш” спільно з РФ працював над виготовленням ракет “Зеніт” в рамках міжнародного проєкт “Морський старт” (плавучий космодром для запуску ракет “Зеніт-3SL”).

На заводі не розуміють відсутність держзамовлення в оборонному секторі. “Південмаш” пропонував державі керована ракетна високоточне озброєння, але міністерство оборони не зацікавилося.

Така робота становила близько 70% завантаженості космічного напряму заводу. Після початку конфлікту в Донбасі в 2014 році всі роботи по проєкт зупинили.

“Відразу ми відчули істотне тягар і дуже швидко накопичили борги. У 2017 році відбулося відродження” Морського старту “, але вже під іншою компанією – S7 (російський авіахолдинг – Ред.). За два роки ми розрахувалися із заборгованостями і вийшли на режим, але в 2019 році несподівано були втрачені всі зв’язки. до речі такий розрив співпраці стався не тільки з нами, постраждали КБ “Південне” та інші “, – говорить Дмитро Никон, головний економіст – начальник планово-економічного управління” Південмашу “.

Таким чином, додає він, програму заморозили і завод знову почав накопичувати борги.

За його словами, на вимогу Служби експортного контролю, також розірвали договори на поставку в Росію шасі для пасажирських літаків Ан-148, хоча така продукція не входила до переліку військового партнерства.

Не розуміють на підприємстві і відсутність держзамовлення в оборонному секторі.

“До нас часто навідуються депутати, чиновники вищих ешелонів влади і кажуть, що треба працювати на експорт. Але більше половини продукції ракетно-космічних технологій і так йде на експорт. Проблема у відсутності внутрішнього попиту на продукцію. Наша країна воює, чому не можна поставити завдання і розробити ракетні комплекси, що сприяють обороноздатності країни? ” – каже Дмитро Никон.

Декілька разів на завод приїжджав Петро Порошенко за час свого президентства, обіцяв держзамовлення, але до реальних дій так і не дійшла.

У липні минулого року приїжджав туди і Зеленський. Уважно вислухав проблеми, пообіцяв окремо обговорити з керівництвом заводу питання державного замовлення і поїхав.

Як вмирає “Південмаш”: без Росії не допоміг ні Порошенко, ні Зеленскій В липні 2019 Володимир Зеленський відвідав “Південмаш” і пообіцяв допомогти з вирішенням питань заводу. Поки цієї допомоги немає.

За словами Никона, підприємство пропонувало державі керована ракетна високоточне озброєння, але міністерство оборони чомусь не зацікавилося.

Та й взагалі з ракетними замовленнями для Збройних сил ситуація дуже неоднозначна. На початку року в ЗМІ з’явилася інформація, що проект оборонного замовлення на 2020 рік ліквідує ракетну програму України, а тому закупівлі нових ракет – під питанням. Правда, міноборони відразу спростувало ці заяви, заявивши, що в порівнянні з минулим роком фінансування ракетної програми в цьому році збільшили на 300 млн грн.

А ось деякі співробітники заводу вказують на проблеми всередині самого “Південмашу”. За словами Гліба Боброва, який пропрацював на заводі 13 років, він не відпрацьовує диверсифікацію хоча б космічного напрямку, не кажучи про повернення розгалуженого виробництва.

“Дійсно, з Росією було пов’язано дуже багато роботи. Однак є зацікавленість в Китаї, Індії. Якщо Китай працює в своїй системі, то Індія зацікавлена ​​в розвитку свого космічного напряму саме в здійсненні міжнародного співробітництва. А як сьогодні можна співпрацювати з підприємством в такому стані? ” – запитує він.
 
проекти виживання
І в деяких міжнародних проектах завод все-таки бере участь. Саме вони допомагають йому ще триматися на плаву.

Зокрема, виробляє ракетні двигуни для європейської легкої ракети “Вега” на замовлення італійської компанії AVIO, а також частини для ракетоносія “Антарес” на замовлення американської компанії Northrop Grumman, що доставляє вантажі на Міжнародну космічну станцію. Цікаво, що для їх випуску “Південмаш” використовує російські метали, зокрема алюміній.

Інформація про російський алюміній наробила шуму минулого року, адже Україна припинила будь-яку співпрацю з Росією у військово-технічній сфері. Але саме в цій ситуації немає порушення законодавства, адже російський алюміній поставляють в рамках міжнародного, а не двостороннього проекту. Це як раз той шлях, яким можна обійти заборони на закупівлю критично важливого російського металу.

“Алюміній ми придбали в рамках” Морського старту “, де замовником була американська компанія, а також програм” Антарес “і” Вега “, – говорить Дмитро Никон. – До речі, в Росії є свої санкції і просто так вони металом не торгують. Вони дивляться: якщо це йде в рамках програми “Зеніт”, “Антарес” або “Вега”, то дають дозвіл. Але якщо це буде, наприклад, для національної ракети “Циклон-4”, то метал не поставляти “.

Разом з законодавчими існують ще й технічні вимоги, які не дозволяють “Південмашу” здійснити імпортозаміщення російського алюмінію.

“У ракетах, які ми будуємо, закладені технічні характеристики вимагають саме того металу, який ми купуємо. Для того, щоб перейти на інший метал необхідно провести випробування. У 2014 році говорили про програму імпортозаміщення, але в результаті прийшли до думки, що це довго і дорого. Так, у нас в Україні є виробництво металу, але технічно він не придатний для використання в ракетобудуванні “, – говорить Никон.
 
На пороховій бочці
Ситуація на заводі ускладнюється ще й тим, що на його території зберігається рідке ракетне паливо – гептил. Через відсутність грошей на його утилізацію та борги за електроенергію існує загроза вибуху, від якого, за даними ГСЧС, постраждають менше 100 тис. Жителів Дніпра.

У Державному космічному агентстві відзначають, що керівництво проводить аудит цього напрямку, за результатами якого планується підготувати стратегію реформування космічної галузі в цілому.

“Вона (стратегія – ред.) Передбачає фінансове оздоровлення і оновлення державних підприємств, підпорядкованих агентству, серед них – і завод” Південмаш “, – запевняють у Державному космічному агентстві в відповідь на запит BBC News Україна.

Як вмирає “Південмаш”: без Росії не допоміг ні Порошенко, ні ЗеленскійА поки триває аудит і готується стратегія, дніпряни переживають, що частина міста може просто злетіти в повітря.

Ситуація на заводі ускладнюється ще й тим, що на його території зберігається рідке ракетне паливо – гептил. Грошей на його утилізацію немає, тому над містом нависла загроза вибуху

В кінці лютого гендиректор “Південмашу” Сергій Войт і мер міста Борис Філатов попросили керівництво парламенту виділити 209 млн. Грн. для погашення боргів із зарплати та сплати податків.

“Гордість Дніпра – Південний машинобудівний завод сьогодні перебуває просто в жалюгідному стані. Якщо держава, що відповідає за це підприємство буде продовжувати і далі відмахуватися від його проблем, це обернеться крахом підприємства з багаторічною історією. Що стосується гептилу – він має високу токсичність. Його попадання в грунт або в повітря може привести до масових жертв “, – так Філатов прокоментував ситуацію навколо заводу.

Почули це звернення депутати і чи дійдуть вони коли-небудь до розгляду цього питання – відповісти складно. Хоча деякі парламентарії запевняють: знають про проблему і вже займаються її вирішенням.

Автор

Удовенко Олександр