Вчора, 9 червня, Рада МВФ прийняв рішення про виділення Україні кредитної програми на п’ять мільярдів доларів. 2,1 мільярда надійде відразу. Програма розрахована на півтора року.

Для цієї позики українська влада пішла на багато – навесні відкрила ринок землі і запустила “антіколомойскій” закон.

Але безпосередньо дорогу до кредиту відкрив меморандум з МВФ, який ще в травні підписав уряд, взявши на себе певні зобов’язання перед Фондом.

Правда, підписаний документ влади нікому не показали. Але “Країна” отримала його зі своїх джерел і опублікувала.

Меморандум запевнили своїми підписами президент Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Яків Смолій.

У ньому Україна взяла на себе зобов’язання продовжити колишній курс Порошенко, включаючи підвищення тарифів, закриття шкіл і медреформу Супрун (яку Зеленський давав слово зупинити, але до сих пір цього не зробив).

Від виконання цих умов залежить отримання наступних 2,9 млрд доларів протягом півтора років.

Розберемося в цілому, на що пішла Україна задля 5-мільярдного кредиту.

1. Заборона на повернення “Привату” Коломойському
Для початку докладніше зупинимося на насилу продавленому в Раді проект, яким блокується повернення “ПриватБанку” Ігорю Коломойському. Це було одним з основних вимог МВФ, без нього новий кредит навіть не розглядалося б.

Формальним підстави для прийняття закону стало те, що теоретичне повернення “ПриватБанку” Коломойському може розхитати фінансову систему України і поставить найбільший банк на межу банкрутства. По ланцюжку це означає, що МВФ і іншим іноземних організаціям доведеться знову давати великі транші для стабілізації ситуації, чого їм робити не хочеться.

Однак в законі, який прийняла Рада, йдеться не тільки про це. Там в принципі закручуються гайки всім українським банкам, роблячи НБУ практично неосудним, якщо він вирішить закрити будь-який банк або ввести в нього тимчасову адміністрацію. Оскаржити це рішення центробанку в суді буде не можна.

МВФ щільно контролює Нацбанк, а через нього – всю банківську систему України. “Антіколомойскій” підсилює цей контроль і створює передумови для заходу в країну великих західних банків.

В тому числі за допомогою розчищення “галявини” і покупки системних державних банків, в тому числі і “ПриватБанку”.

Детальніше про банківський законі – в матеріалі “Країни” Чи почнеться війна Зе і Коломойського і чи дасть тепер МВФ кредит. 5 головних питань про антіколомойском законі і його наслідки.

2. Відкриття продажу землі
В кінці березня Рада прийняла, а пізніше Зеленський підписав закон про ринок землі. До 2024 року її пустять на продаж тільки фізособам-громадянам України, та й то не більше 100 гектар в одні руки. Після чого на ринок зможуть вийти агрохолдинги.

Для них закладена норма про те, що орендар має переважне право викупу землі, причому її вартість повинен визначати не продавець, а державний оцінювач. Тобто скупка землі у дрібних власників великими йтиме за низькою ціною – з огляду на лобістські можливості великого агробізнесу на чиновників.

Вхід іноземців на ринок буде тільки після всеукраїнського референдуму. Втім, якщо Рада прийме запропонований Зеленським закон про друге громадянство, то іноземці зможуть почати купувати українську землю раніше – просто стаючи за спрощеною процедурою громадянами України.

Детальніше про продаж сільгоспугідь ми розповідали в матеріалі Земля не для всіх. Що означає прийнятий Радою земельний закон і чи зможуть його скасувати.

У меморандумі з МВФ додатково записано, що Україна створює ринок сільгоспземлі, знявши мораторій, і наводяться основні параметри прийнятого закону. Але дають зрозуміти, що він не остаточний і все можна обговорювати і міняти.

До кінця червня 2020 анонсується прийняття законодавства щодо компенсації кредитних ставок і кредитних гарантій для фермерів. Заплановано упорядкування процедур передачі землі і децентралізації управління земельними ресурсами, земельні аукціони.

Далі підемо по тексту опублікованого “Країною” меморандуму України з МВФ.

3. Зусилля податкового тиску на бізнес і українців
Серед обіцянок Зе і його команди щодо податкової політики прямим текстом прописано її посилення.

Київ розраховує збільшити надходжень до бюджету від митниці і податків. Якщо ж це реалізувати не вдасться, то обіцяють скорочувати “непріоритетна витрати” без уточнення, які саме.

Паралельно українська влада обіцяє вже в 2020 році тісно співпрацювати з Фондом працювати з МВФ щодо реформування податкової системи: “У тому числі за рахунок усунення податкових прогалин, розширення податкової бази та скорочення можливостей для ухилення від сплати податків”.

До кінця дії програми Україна зобов’язується не брати ліберальні податкові закони, вводити податкові пільги і преференції щодо мит. Тобто кардинально міняти податкову систему, хоча якраз цього і чекає бізнес.

Автор

Удовенко Олександр