Я прожила з чоловіком 30 років і зараз ми на межі розлучення. Діти виросли і я боюся, що Василь піде від мене. Чоловікові 52, він вже кілька років зустрічається зі своєю 35-річною неодруженою секретаркою. Про це знають всі, відомо це і мені

За 30 років сімейного життя у нас було по-різному, але таке сталося вперше. Ми практично на межі розлучення. Я вийшла заміж у двадцять років, зараз мені п’ятдесят. Мій чоловік, Василь, старший за мене на два роки. У нас двоє дорослих дітей – син і донька, в яких уже також є власні сім’ї.

Все життя я пропрацювала вчителькою в середній школі, заробляла небагато, тому весь цей час сім’ю утримував чоловік. Василь має невеликий бізнес, який приносить нашій родині непогані доходи. У нас велика трикімнатна квартира, машина, дача. Василь придбав обом дітям по окремій квартирі, за що вони йому дуже вдячні. Для моїх дітей і внуків батько – великий авторитет.

З боку всім здається, що у нас ідеальна сім’я. Але це не так, і про це знаю лише я і мій чоловік. Справа в тому, що Василь все життя мені зраджує, і я з цим змирилася. Вперше я дізналася про його зраду, коли чекала нашу першу дитину. Тоді чоловік просив його пробачити і зрозуміти, обіцяв, що таке більше ніколи не повториться. Я пробачила, бо любила.

Яка ж я була наївна, коли повірила, що це було перший і останній раз. Василь не змінився, всі ці роки він мені зраджував. Він сказав мені, що кидати сім’ю він не збирається, і якщо я хочу мати забезпечене життя, маю не звертати увагу на його походеньки. Я дивилася на своїх маленьких дітей, які обожнювали батька, і саме заради них змирилася.

А щоб втамувати біль, я їздила на дачу. Кожного разу, коли я дізнавалася про чергову зраду чоловіка, я садила квіти, копала грядки, робота на землі заспокоювала мене. Важко пояснити, як жити все життя з невірним чоловіком. Тепер діти виросли і я боюся, що Василь піде від мене. Вірніше, попросить мене піти. Тому вже кілька років я облаштовую дачу під жилий будинок, і якщо чоловік захоче привести в наш дім нову пасію, я, принаймі, матиму куди піти від нього.

Василю 52, він вже кілька років відкрито підтримує стосунки зі своєю 35-річною неодруженою секретаркою. Про це знають всі, відомо це і мені. То ж я весною почала робити ремонт на дачі. Але щоб привести її в порядок, потрібні чималі кошти, а їх у мене немає. Почала просити у Василя, але він відмовляється допомагати. Каже, що він ніколи не любив дачу і вона йому не потрібна.

Я вже думала взяти кредит, але боюся, що з своєю мізерною зарплатою мені не вдасться його повернути. Що мені робити, я не знаю. Вийшло так, що все наше майно Василь оформив так, що у випадку розлучення я залишуся ні з чим. На підтримку дітей я теж не дуже сподіваюся, адже батько для них – це все, вони стануть на його сторону, я навіть в цьому не сумніваюся.

Єдине, що мені офіційно належить – це наша дача. І якщо б мені вдалося її якось впорядкувати, я б, принаймі, забезпечила собі хоча б якесь майбутнє. Сумно, що саме такий результат я отримала в підсумку багаторічного сімейного життя. Шкодую, що сама не пішла від чоловіка раніше і не спробувала щось змінити.
джерело