Командування Сил підтримки Збройних Сил України створене лише кілька місяців тому, воно входить до структури ЗСУ і нині вже має свого новопризначеного керівника. Про специфіку нового Командування, війська та підрозділи, які входять до його складу, про пожежі в Чорнобилі, понтонні переправи біля зруйнованих мостів, кінологів та підготовку Військ радіаційного, хімічного й біологічного захисту ми поговорили з першим в історії ЗСУ командувачем Сил підтримки полковником Миколою Жирновим.

– Миколо Миколайовичу, після чергового етапу реформування в ЗСУ були розмежовані повноваження між органами військового управління та створені командування. Розкажіть детальніше про структуру, яку ви очолили, та про специфіку роботи ваших підрозділів.

– По-перше, хочу звернути увагу, що створення нової структури ЗСУ — це, по суті, поетапна реалізація наших прагнень про вступ до ЄС і набуття стандартів НАТО. Тому що на наших очах відбувається створення ефективної системи об’єднаного керівництва силами оборони та військового управління у Збройних Силах на основі принципів і стандартів, прийнятих державами-членами НАТО.

По-друге, я переконаний, що згадане розмежування повноважень підніме зовсім на інший рівень ефективність нашої роботи. Сподіваюсь, скоро ми це відчуємо і побачимо на практиці. Тепер більш конкретно щодо специфіки роботи нашого командування…

До Командування Сил підтримки входять п’ять основних військових «організмів». Передусім це радіоелектронна боротьба (РЕБ), яка призначена для завоювання панування в етері, захисту наших систем управління військами і зброєю від навмисних перешкод противника. Завдання РЕБ також – порушення роботи систем управління військами противника, зниження ефективності застосування його бойових засобів шляхом поширення радіоелектронних перешкод.

Ми бачимо, що у сучасних війнах роль військ радіоелектронної боротьби неухильно зростає. Розробка і прийняття на озброєння багатьох держав найсучаснішої високоточної і високотехнологічної зброї спричиняє появу нових об’єктів радіоелектронного впливу. Застосування протирадіолокаційних ракет значно знижує живучість сучасних радіоелектронних засобів (РЛС, комплексів ППО), побудованих на базі активних засобів радіолокації. Широке застосування супутникових систем розвідки й навігації викликає необхідність їх нейтралізації, зокрема шляхом РЕ подавлення.

Гарним прикладом ефективності наших підрозділів в районі ООС є протидія ворожим БПЛА. Наприклад, комплекси «Анклав», «Буковель» добре себе проявили.

Друга важлива складова Сил підтримки — інженерні війська, які призначені для інженерного забезпечення бойових дій частин, з’єднань і об’єднань всіх видів Збройних Сил. Інженерні війська складаються із частин та підрозділів різного призначення: інженерних, інженерно-саперних (саперних), інженерно-дорожніх, мостобудівних (мостових), понтонно-мостових (понтонних) та інших. Інженерні війська виконують найскладніші завдання інженерного забезпечення, що вимагають спеціальної підготовки особового складу, застосування різної інженерної техніки й інженерних боєприпасів.

– Чи правильно буде сказати, наприклад, що відслідковуючи дислокацію інженерних військ, можна спрогнозувати наміри ворога щодо наступу?

– Так, звісно, дислокація інженерних підрозділів розгороджування (понтонно-мостових) противника багато про що може підказати. Якщо противник готується навести переправу через водні перешкоди, це означає, що йде підготовка до якихось конкретних дій. Наприклад, підготовка до перекидання важкої техніки (танків, артилерії тощо), створення проходів в інженерних загородженнях наших військ з метою наступу.

– Ми з вами зупинились на другій складовій. Які ще війська входять до складу Командування Сил підтримки?

– Це – Війська радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ). Це рід спеціальних військ забезпечення бойової діяльності, підрозділи якого є в кожному з видів Збройних Сил України, а також окремо – в Командуванні Сил підтримки. Підрозділи цих військ забезпечують радіаційний, хімічний та біологічний захист, а також аерозольне маскування бойових дій Збройних Сил.

– Враховуючи популярність теми біологічної зброї на тлі поширення коронавірусу, чи можна сказати, що підготовка військ РХБЗ зараз буде посилена і як?

У програмі бойової підготовки військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту враховано досвід боротьби з коронавірусом

– В принципі, підготовка здійснюється в штатному режимі та охоплює весь спектр протидії РХБ-загрозам, у тому числі щодо протидії коронавірусній інфекції. Водночас, хочу зауважити, що у програму бойової підготовки військ РХБЗ внесено зміни, що враховують бойовий досвід, отриманий під час АТО та ООС, а також боротьби з коронавірусом. На сьогодні в КСП розробляються нові документи за цим напрямком, які враховують стандартизовані процеси країн НАТО. Ведеться робота щодо розширення спектру спеціальних завдань військ. Розробляється Доктрина хімічного, біологічного, радіологічного та ядерного захисту.

Крім того, в Командуванні є військово-топографічна служба. Її складовими є картографічний, топогеодезичний, фотограмметричний, редакційно-видавничий Центри та інші структурні підрозділи. Без спеціалістів цих підрозділів не обходиться жодне навчання та бойове застосування.

На Командування Сил підтримки ЗСУ також покладено завдання організації гідрометеорологічного забезпечення.

Гідрометеорологічне забезпечення армії, на відміну від метеорологічного забезпечення народного господарства, має свої особливості. Це необхідність спеціалізованої гідрометеорологічної інформації, прогнозів на бойове застосування авіації, кораблів, стрільб артилерії, забезпечення повітряного і морського десантування військ, проведення розрахунків радіаційного, хімічного, біологічного захисту тощо.

На виконання цих завдань до складу Командування Сил підтримки входять Гідрометеорологічна служба, яка безпосередньо організовує гідрометеорологічне забезпечення, та Гідрометеорологічний центр ЗСУ, який у взаємодії з Державною гідрометеорологічною службою забезпечує Генштаб та види Збройних Сил необхідною первинною гідрометеорологічною інформацією.

– Наскільки я розумію, у вашому командуванні є ще й кінологи?

– Реалії сьогодення змушують Збройні Сили України приділяти чималу увагу кінологам. Дійсно, до складу Командування входить також кінологічна служба. У вітчизняному війську вона ще досить молода — створена у 2017 році. Нині службових собак використовують для охорони військових аеродромів, баз, складів та арсеналів, а також для мінно-розшукових робіт: виявлення вибухонебезпечних предметів, перевірки доріг, місцевості й транспортних засобів. Триває підготовка спеціальних собак для пошуку наркотичних засобів та психотропних речовин, патрульно-розшукових — для підрозділів ВСП ЗС України. У планах – підготовка десантно-штурмових чотирилапих.

Нині на службі у Збройних Силах перебуває майже 800 службових собак. Вони в основному залучені в охороні різних військових об’єктів та у мінно-розшуковій справі. Готують кінологічні розрахунки в Навчальному центрі, що у Кам’янці-Подільському.

Окрім цього, у підпорядкуванні Командування є Навчальні частини (Центри підготовки особового складу).

– Нещодавно підрозділи Командування Сил підтримки допомагали цивільному населенню в ліквідації наслідків пожеж у Чорнобильській зоні та на Житомирщині. Чому вирішили залучати підрозділи ЗСУ?

– Відповідно до Закону «Про Збройні Сили України», військові частини і підрозділи можуть залучатися до ліквідації наслідків природного та техногенного характеру. Враховуючи серйозність ситуації, головнокомандувачем було прийняте рішення про надання військовими допомоги цивільному населенню в локалізації пожеж у зоні відчуження в районі Чорнобиля та в північних районах Житомирщини. До локалізації пожеж було залучено особовий склад та спеціальну техніку від військових частин та підрозділів інженерних військ ЗСУ. Зокрема, від Сухопутних військ залучались військові з частин, що дислокуються в містах Охтирка, Біла Церква, Бердичів, смт Десна; від Командування Сил підтримки – з частин в містах Ніжин, Бар, с. Ольшаниця Київської області. Всього було залучено 36 військовослужбовців, 10 одиниць інженерної техніки. Загалом військовими було обладнано 646 км мінералізованих смуг, 77 км під’їзних шляхів до осередків пожеж, розширено 6 км доріг.

– Кілька тижнів тому фахівці інженерних військ також були залучені для допомоги людям на Дніпропетровщині: вони навели понтонно-мостову переправу, що тимчасово замінить зруйнований міст через Олексіївську затоку Каховського водосховища.

– Так, 20 травня стався обвал однієї секції мосту на автомобільній дорозі державного значення Кропивницький–Запоріжжя, і уряд доручив міністру оборони організувати понтонно-мостову переправу через річку Чортомлик поблизу Олексіївки, що на Дніпропетровщині. У стислий термін силами понтонно-мостового полку, який дислокується в м. Білгород-Дністровський, було здійснено підготовку особового складу та техніки до 500-кілометрового маршу та виконання завдань. 24 травня понад 40 одиниць важкої інженерної техніки в складних погодних умовах здійснили марш у визначений район. І після невеликого перепочинку понтонери навели понтонно-мостову переправу завдовжки 153 метри. Уся складність була в тому, що міст довелося наводити на обмеженій ділянці місцевості — між двома мостами (автомобільним та залізничним). Сталося так, що це завдання збіглося в часі з плановим проведенням батальйонного тактико-спеціального навчання. Тож ми і людям допомогли, і потренувались.

Зараз до робіт з утримання мосту залучено близько 10 військовослужбовців та 29 одиниць техніки. У середньому за добу по переправі переміщається від 3 до 4 тисяч автомобілів.

– Як відомо, українські військові виконують завдання за кордоном у міжнародних миротворчих місіях та операціях ООН і НАТО з підтримання миру і безпеки. Які й де саме ваші підрозділи виконують завдання?

– Так дійсно, наші військові вже не один рік виконують завдання в складі різноманітних миротворчих місій та операцій ООН і НАТО. У період з 1992 року по цей час майже 3000 військовослужбовців інженерних військ взяли участь у миротворчих місіях у складі українських контингентів, які проводились під егідою міжнародних організацій: у країнах колишньої Югославії з 1993 року, в Анголі у 1996 році, Лівані у 2000-2004 роки, в Республіці Ірак у 2003, в Афганістані з 2010, в Конго та Ліберії – з 2012 року.

– Де зараз допомагають наші інженерні війська?

– Ну, наприклад, в Ісламській Республіці Афганістан з квітня 2010 року військовослужбовці Центру розмінування з м. Кам’янця-Подільського беруть участь в операції НАТО “Рішуча підтримка”. Зараз в Афганістані виконує завдання група знищення (знешкодження) вибухонебезпечних предметів у складі 4 військовослужбовців, група з пошуку та знищення (знешкодження) саморобних вибухових пристроїв у складі 3 військовослужбовців, два мінно-розшукових розрахунки (2 військовослужбовці, 2 собаки). У Косово, Республіка Сербія, національний контингент у складі інженерної роти (40 військовослужбовців) виконує завдання спільно з підрозділами НАТО з розмінування території та відбудови об’єктів інфраструктури (доріг, мостів, дамб, шкіл). Крім того, у складі 18 окремого вертолітного загону Місії ООН у Демократичній Республіці Конго фахівці інженерних військ виконують завдання із забезпечення загону електроенергією від військових електростанцій, та забезпечення водою. У складі контингенту є військова фільтрувальна станція ВФС-10.

– Яка зараз доля багатонаціонального інженерного батальйону «Тиса»? Наскільки відомо, Україна передала повноваження головування в проєкті цього багатонаціонального підрозділу?

– Відповідно до угоди між урядами Угорщини, Румунії, Словаччини та Кабінетом міністрів України стосовно створення багатонаціонального інженерного батальйону, Україна з 2002 року є постійним учасником батальйону «Тиса». Наші військовослужбовці щорічно беруть участь у міжнародних навчаннях «Світла лавина».

Упродовж 18 років існування цього проєкту на території України міжнародне навчання проводилось чотири рази – у 2006, 2010, 2014 та 2018 роках. Минулого року наші військові брали участь у міжнародному навчанні «Світла лавина-2019» на території Угорщини, а вже у вересні 2020 року ми поїдемо до Румунії.

Упродовж останніх 10 років наші військовослужбовці отримали досвід у роботі багатонаціонального штабу щодо планування застосування підрозділів за стандартами НАТО. Крім того, під час практичної фази навчання українські вояки практично виконують завдання з ліквідації наслідків повені та надання допомоги населенню в складі багатонаціональних розрахунків та екіпажів на військовій техніці, яка є на озброєнні в країн-учасниць проєкту «Тиса».

Щодо подальшої перспективи існування батальйону «Тиса», то питання стосовно розширення зони відповідальності батальйону по річці Дунай у межах Румунії та України – вже на завершальному етапі. Також країни-учасниці проєкту одностайно дотримуються політики «відкритих дверей» для всіх країн Європейського регіону. Це підтверджується рішенням Координаційної групи на рівні заступників начальників генеральних штабів збройних сил країн-учасниць про підтримку прагнення приєднатися до проєкту Австрійської сторони. Крім того, щорічно на багатонаціональні навчання запрошуються як спостерігачі представники від Чехії, Молдови, Сербії, Польщі, Білорусі.

– Військовослужбовці Командування Сил підтримки неодноразово виконували завдання на Сході під час проведення операції Об’єднаних сил. Яка наразі ситуація з розмінуванням територій?

– Загалом до виконання завдань з розмінування залучено 180 груп. Із них 29 груп беруть участь в операції Об’єднаних сил, 39 – виконують завдання з очищення територій арсеналів, баз та складів, на яких трапились надзвичайні ситуації. Хочу наголосити, що з початку 2020 року в районі ООС очищено від вибухонебезпечних предметів понад 130 га площі, 116 км доріг, знищено понад 70 тис. ВНП. На арсеналах очищено 3,5 га територій, піднято понад 8 тисяч вибухонебезпечних предметів, знищено 44,5 тисячі.

– А де проводиться їх знищення?

– Знешкодження вибухових пристроїв проводиться на загальновійськових полігонах Збройних Сил України та підривних полях військових частин. Крім цього, в ООС для їх знищення визначені місця, які погоджено з місцевими органами влади, як правило, це закриті кар’єри, що вже не функціонують. Найбільш небезпечні підривні пристрої, установлені на невилучення чи невідомої конструкції, за можливості знищують на місці.

– Де на Донбасі найгірша ситуація з мінуванням?

Міни, встановлені в 2014-2015 роках у зоні інтенсивних боїв, знешкоджуються й досі

– Міни частіше виявляють у районах, де йшли інтенсивні бойові дії. Найбільше випадків підриву на ВНП зафіксовано поблизу населених пунктів Станиця Луганська, Щастя, Кримське, Золоте, Попасна Луганської області та Луганське, Гладосове, Зайцеве, Авдіївка, Опитне, Піски, Марʼїнка, Старогнатівка, Гранітне, Водяне, Широкине Донецької області. Протипіхотні міни виявляються найчастіше в лісопосадках на стежках, на стежках поряд з дорогами, протитанкові — на перехрестях польових доріг та на самих дорогах.

Міни були встановлені переважно в 2014-2015 роках, коли йшли активні бойові дії, але знешкодження триває й досі.

– Зараз багато кажуть про допомогу українській армії з боку міжнародних партнерів. Яка допомога надійшла в підрозділи Командування Сил підтримки?

– Дійсно, допомога надається серйозна. Наприклад, ось буквально у першому кварталі ми отримали міжнародну технічну допомогу від США: запасні частини до роботизованих систем TALON на суму майже 8 млн грн, гусениці підсилені до роботизованих систем Pack Bot 510 на суму понад 40 тисяч грн та навісне обладнання до спеціального транспортного засобу для виявлення мін HUSKY на суму майже 4 млн грн.

Від канадських колег ми теж отримали запасні частини до роботизованих систем TALON на суму понад 13 млн грн. Окрім цього, канадські друзі надали три комплекти роботизованої системи TALON 2 DOF на суму майже 15 млн грн та 15 комплектів костюмів сапера із захисними шоломами EOD 9, запасні частини та набори для ремонту на суму понад 16 млн грн.

– Наскільки серйозно стоїть житлове питання серед ваших підлеглих і як вирішується ця проблема?

– Командування Сил підтримки на сьогодні перебуває у складі Об’єднаної житлової комісії, куди входять декілька структур та частин безпосереднього підпорядкування. Загальна кількість осіб, які стоять на квартирному обліку, – близько 200. Це діючі та звільнені з військової служби військовослужбовці й члени їхніх сімей, які пов’язані зі службою в Командуванні Сил підтримки. Найближчим часом з дозволу начальника гарнізону м. Київ буде створено окрему житлову комісію Командування Сил підтримки та частин безпосереднього підпорядкування. Сподіваюсь, це дасть можливість більш ефективно здійснювати розподіл житлових фондів.

ДОВІДКА
Командувач Сил підтримки Збройних Сил України Микола Жирнов народився 2 травня 1966 року в м. Степанаван, що у Вірменії. У 1987 році закінчив Кам’янець-Подільське вище військово-інженерне командне училище, пройшов шлях від командира взводу до командувача Сил підтримки Збройних Сил України.
З 2001 по 2002 рік у складі багатонаціональних сил ООН з підтримання миру виконував миротворчу місію в Південному Лівані.
У 2009 році закінчив Національну академію оборони України (оперативно-стратегічний рівень).
З лютого 2020 року очолює Командування Сил підтримки ЗС України.
Нагороджений трьома орденами, подякою Кабінету міністрів України, відзнакою міністра оборони України «Доблесть і честь» та медалями.
Одружений. Виховує сина.
джерело:ukrinform