Легкий запах фенолу, розмита літньою спекою панорама окупованої Горлівки, люди поспішають з роботи додому. Ззовні все спокійно, але кожен знає, що соцмережі буквально вирують новиною — Верховна Рада конституційною більшістю голосів повернула селищу історичну назву — Нью-Йорк. Далі почалося — вітання від посольства США і українських політиків, очікувана істерика російських пропагандистів та мем про маршрутку Торецьк-Мангеттен. Самі ж нью-йоркці зовсім не проти такої уваги. Вони хочуть використати публічний резонанс, щоб вижити. Звідки пішла екзотична назва? Чого варто повчитися у німців? До чого тут пряник Зеленського? І чому туристи поїдуть на лінію зіткнення — у репортажі із Нью-Йорка, який Патріоти України пропонують вашій увазі.

Німецький Нью-Йорк в Україні
На відміну від сьогодення, у 19 столітті європейці могли купляти українську землю. Щоправда тоді нею розпоряджалися російські поміщики. Краєзнавці стверджують, що родина графа Ігнатьєва продала 35 тисяч гектарів чорнозему біля річки Кривий Торець німецьким поселенцям-менонітам з Хортиці. Один з принципів цієї протестантської течії — не брати до рук зброї, а ще вони вміли робити бізнес та розвивати території. Російській імперській владі це підходило, тому ще від часів Єкатерини II стимулювали такі переселення.

Походження самої назви Нью-Йорк має напівлегендарний, але раціональний характер. Донецький історик-краєзнавець Олександр Дингес, нащадок перших жителів Нью-Йорка, вважає авторами ідеї промисловця Якова Унгера та інноватора сільськогосподарського машинобудування Якова Нібура.
Унгер, який побудував в селищі перший паровий млин, начебто під враженням від поїздки до США, у 1880-х став називати своє поселення Нью-Йорком. А Яков Нібур пролобіював перед очільником Катеринославської губернії офіційний статус топоніму. Так він хотів вразити свою дружину-американку, щоб вона менше сумувала за батьківщиною.
Зачищати історію більшовики почали одразу. Спочатку знищили церкви і більшість будівель, які формували європейський колорит. А 5 вересня 1941-го Йосип Сталін наказав депортувати майже всіх етнічних німців в трудові табори або за Урал. Архіви звісно вивезли чи засекретили.

Сьогодні в селищі ще залишається багато противників перейменування. Вони кажуть, що краще ремонтувати дороги та підвищувати пенсії, ніби-то містечко розвивала саме радянська влада.
“Какая разница Новгородское или Нью-Йорк?! Вы уровень жизни поднимайте, а не показуху с разными фестивалями устраивайте! Кому это надо, если люди концы с концами еле сводят!”, — обурюється мешканець Нью-Йорка Сергій.
“Хто більше всіх кричить? Це ж ті, що приїхали до нас у 70-ті роки працювати на завод. Для них існує тільки радянське Новгородське”, — пояснює колишня секретарка селищної ради Тетяна Красько.

Водночас є багато й прихильників перемейнування. Вони сподіваються — селище почне розвиватися.

“Підтримую перейменування. Головне, що про селище тепер знають, будуть сюди приїздити. Якщо вже “Россия 1” заговорила, значить ми йдемо в правильному напрямку. Сьогодні є очікування, що на нас чекають нові проекти, інвестиції, а ще хочется налагодити зв’язок з заокеанским Нью-Йорком”, — каже місцевий житель Олександр Беседа.

Згадати все
Почали говорити про перейменування ще від 90-х, але більше жартома. Тим часом, після радянського анабіозу потроху прокидалися місцеві краєзнавці — пішли до архівів, збирали артефакти.

“Вперше я серйозно задумалась про повернення назви у 2008 році. Наш краєзнавець Євген Шильніков буквально жив цією ідеєю. На жаль, він вже не з нами”, — згадує Тетяна Красько.
Цікаво, що Новгородського не існувало аж до 1951-го, радянська влада не чіпала Нью-Йорк цілих 34 роки. Інститут національної пам’яті не без підстав вважає, що рано чи пізно населений пункт з такою назвою був приречений через холодну війну з США.

У 2016 зробили перший серйозний крок — депутати селищної ради не без баталій проголосувати за повернення історичної назви. Далі справа була за обласною адміністрацією.

І тут почалася тяганина, в Краматорську казали, що начебто питання не на часі, немає політичної волі.

Пряник Зеленському
Тим часом ніхто не збирався опускати руки. Місцеві активісти, селищна влада і всі, хто проникся цією історією почали діяти. Збирали підписи, проводили флешмоби, записували відеозвернення, затягували в селище журналістів топових світових видань. Вийшли навіть на президента.

Діти надіслали Зеленському презент — пряник у формі України з написом “Український Нью-Йорк”. Пост голови держави в Інстаграм у січні 2020 зібрав майже мільйон лайків.
Все це допомогло переконати нове обласне керівництво надати схвальний висновок і відправити його до парламенту. Ну а далі кілька місяців роботи з нардепами, головами фракцій і Нью-Йорк повернув свої справжнє ім’я.

Зробимо український Нью-Йорк великим знову!
Ми побували у селищі наступного дня після перейменування. Біля історико-культурного центру “Український Нью-Йорк” вишикувалася військова техніка. Це 10-та гірсько-штурмова бригада “Едельвейс” влаштовує караоке-батл, але не з нагоди перейменування, просто так співпало. Українські військові — частина комм’юніті прифронтових міст, вони теж хочуть звичайних людських радощів. Згодом підходять місцеві, підспівують та аплодують.

Будівля історико-культурного центру — теж історична спадщина часів менонітів, колишній магазин, який перетворили в такий собі центр всіх активностей. З реконструкцією допомогли міжнародні організації та місцевий бізнес.
Тетяна Красько ставиться до жартів з приводу перейменування нормально. Так навіть краще — більше уваги. Тут не мають захмарних ілюзій, але й руки складати не збираються. Війна заважає залучати великі інвестиції, а доля малого бізнесу незначна. Проте історія з перейменуванням довела, що все можливо.

“Люди ще не зовсім розуміють перспектив та ніш, в яких можуть працювати. Зараз знову потрібно збиратися, робити мозковий штурм. Треба навчати проєктному менеджменту”, — каже Тетяна Красько.
Вона вважає, що вже зараз потрібно працювати над брендом, виробляти сувенірну продукцію, розробити і запустити туристичний маршрут, відновити втрачену спадщину. І жодна війна не завадить зробити український Нью-Йорк великим знову!

Що відомо про селище Нью-Йорк
Нью-Йорк (у 1951-2021 роках — Новгородське) — селище міського типу на лінії зіткнення в Торецькій територіальній громаді Бахмутського району Донецької області.
Відстань до центру громади — Торецька 10 кілометрів.
За даними підписаних медичних декларацій, населення Нью-Йорку складає близько 11 тисяч осіб і поступово старішає та скорочується.
Тут є три школи та одна школа-інтернат, де навчаються близько 900 учнів. Два дитячі садочки відвідує 240 дошкільнят.
Працюють амбулаторія та терапевтичне відділення.
А ще в селищі діє велика “Асоціація ОСББ Нью-Йорк”, всі 103 багатоквартирні будинки перебувають у співвласності мешканців.
У Нью-Йорку є кілька промислових підприємств. Найбільше — фенольний завод, тут працює близько 500 людей. Завод виробляє хімічну продукцію, у тому числі нафталін, який продають на експорт. Також є невеликі виробництва — “Гідро-механічний завод” та “Ремтехсервіс”.
У Нью-Йорку зареєстровано близько 300 фізичних осіб-підприємців.

Патріоти Україна