Як влаштована процедура фінмоніторингу
Деталі в коментарі 24 Каналу розповів Андрій Шабельніков, керівний партнер адвокатського об'єднання EvrikaLaw і голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації.
За його словами, фінансовий моніторинг – це не рішення окремого банківського працівника, який на власний розсуд визначає підозрілі операції. Йдеться про багаторівневу систему контролю, де програмні алгоритми поєднуються з експертизою фахівців.
По-перше, кожна транзакція проходить через автоматизовані ІТ-системи, що аналізують її за сотнями ризик-індикаторів, зокрема:
- нетипова сума переказу;
- статус публічного діяча (PEP) в одного з учасників;
- складна або заплутана структура власності компанії;
- зв'язок з офшорними юрисдикціями;
- невідповідність заявленій фінансовій діяльності клієнта.
Якщо система виявляє відхилення, операцію з коштами автоматично призупиняють для подальшої "ручної" перевірки.
По-друге, до роботи долучається профільний відділ комплаєнсу. Фінансові аналітики детально вивчають економічну суть транзакції, можуть запросити у клієнта договори та первинну документацію, а також перевіряють законність походження коштів.
Саме за результатами такого аналізу відповідальний працівник банку з питань фінмоніторингу вирішує: провести платіж, заморозити активи або повідомити відповідні державні органи.
Важливо! Це незалежна керівна посада, а кандидатуру такого фахівця обов'язково погоджує Національний банк України.
Щоправда, як наголошує експерт, навіть багаторівнева система внутрішнього контролю може стати вразливою, якщо до незаконних схем залучений топменеджмент фінустанови. Окремі посадовці здатні погоджувати ризикові операції всупереч висновкам комплаєнс-підрозділу або вибудовувати платежі так, щоб вони не викликали реакції автоматизованих систем, як-от шляхом дроблення сум.
Нагадаємо, наразі український регулятор призначив позапланові перевірки, аби встановити, чи могли в державному "Сенс Банку" обходити або вимикати механізми фінмоніторингу. Йдеться про скандал із коштами на заставу за ексміністра енергетики Германа Галущенка в розмірі 150 мільйонів гривень.
Окрім того, прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що Мінфін уже отримав завдання активізувати процес продажу фінустанови.
