У Харкові 28-30 серпня вдруге проходить книжковий фестиваль «Літературний Ярмарок».
Основна локація - безпечний простір ЄрміловЦентру у головному корпусі Каразінського університету на майдані Свободи, 4. Організатором виступає Благодійний фонд Сергія Жадана за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Цього року програма значно масштабніша: 38 подій та 92 учасники - письменники, видавці, музиканти та інші представники культурної сфери, розповідають організатори.
Гаслом другого фестивалю стали слова Григорія Сковороди «Любов виникає з любові». Організатори побудували програму навколо літератури, української культури, філософії, музики та розмов про те, що відбувається з українським суспільством під час війни Фестиваль проходить на двох сценах - «Чиж» та «Щиглик», названих на честь персонажів байок Сковороди. Окрім презентацій книжок, тут проводять лекції, авторські зустрічі, дискусії, поетичні та музично-поетичні перформанси, виставки й працює власне книжковий ярмарок. Вхід на основну програму безкоштовний за попередньою реєстрацією.
Хто приїхав до Харкова
Серед учасників цьогорічного фестивалю - Сергій Жадан, Андрій Кокотюха, Олександр Красовицький, Юрій Луценко, Марія Матіос, Володимир Єрмоленко, Вахтанг Кебуладзе, Катерина Калитко, Дмитро Лазуткін, Ярина Чорногуз, Мар'яна Савка та багато інших авторів і культурних діячів. На ярмарку представлені, зокрема:
- Vivat,
- «Віхола»,
- «Фоліо»,
- «Ранок»,
- «Фабула»,
- «Видавництво Старого Лева»,
- «АССА»,
- «Крокус»,
- Meridian Czernowitz,
- «Смолоскип» та інші видавці.
Тобто це не лише фестиваль із розмовами про книжки - відвідувачі можуть безпосередньо купувати українські видання, знайомитися з новинками та спілкуватися з авторами.
Юрій Луценко та «Птах і Фікус»
Однією з подій другого дня фестивалю стала презентація дебютної книжки Юрія Луценка «Птах і Фікус. Смертельна відпустка». Модератором зустрічі був Олександр Красовицький. Луценко назвав українську книжку не просто культурним продуктом, а одним із того, навколо чого сьогодні гуртується суспільство.
Чудо не в тому, що української книжки стало значно більше. Чудо в тому, що все більше людей гуртуються зараз навколо української книжки, каже він.
Книжки у Харкові - теж частина війни
Цьогорічний фестиваль відбувається на тлі серйозних втрат української видавничої галузі. Напередодні його проведення в Харкові окремо говорили про те, як російські атаки знищують видавництва, склади та книжкову інфраструктуру. Показовою стала ситуація з видавництвом «Ранок», коли внаслідок удару по його логістичному комплексу було знищено 8 мільйонів примірників книжок, серед яких понад 600 тисяч шкільних підручників. Тому присутність видавців і письменників у Харкові зараз має значення далеко за межами звичайного книжкового фестивалю.
Найкращий спосіб підтримати українську книжку - купувати її, читати українських авторів і підтримувати українську культуру, наголосив Сергій Жадан.
Окремо згадали Ніку Кожушко
У межах фестивалю також показують роботи харківської художниці та поетки Ніки Кожушко, яка загинула внаслідок російського обстрілу Харкова у 2024 році. Куратором експозиції став Гамлет Зіньківський. Це ще один приклад того, як цьогорічний «Літературний Ярмарок» поєднує літературу з пам'яттю про людей, яких забрала війна.
Відродження «Літературного ярмарку» Хвильового
Є у цьогорічного фестивалю й особлива історична складова. У Харкові надрукували альманах «Літературний ярмарок» - видання, яке майже через сто років повертає назву легендарного харківського літературного журналу-альманаху, що виходив у 1920-х роках. Сучасне видання містить тексти 33 авторів - 25 українських та 8 іноземних. До нього увійшли, зокрема, твори Марії Матіос, Вахтанга Кіпіані, Андрія Кокотюхи, Сергія Жадана, Мар'яни Савки, Олександра Ірванця та Ніки Кожушко. Тобто назва фестивалю - не випадкова. Це своєрідний міст між харківською літературною традицією майже столітньої давнини та сучасною українською культурою.
Література тут не закінчується на книжках
Програма «Літературного Ярмарку» передбачає не лише тихі презентації. Поруч із літературними дискусіями відбуваються музичні та поетичні події. У перший день фестиваль відкривали Курган & Agregat та Сергій Жадан, а завершувати цьогорічний ярмарок мають OKAZIA, Monkey Business та «Жадан і Собаки». Також у програмі - розмови про український архітектурний модерн, стан книжкового ринку, українську класику, російську пропаганду, філософію Сковороди та українсько-польські відносини.
«Плуги і кулемети»
З огляду на це особливо промовистою стає фраза Луценка:
У кожній гуляйпільській клуні є плуги і кулемети, каже він.
Плуг - для того, щоб сіяти та будувати життя. Кулемет - для того, щоб це життя захистити. У Харкові 2026 року ця формула звучить буквально. Тут одночасно говорять про книжки й війну, культуру та оборону, зруйновані склади й нові видання, загиблих митців і майбутні книжки. І, можливо, саме тому «Літературний Ярмарок» зараз - це значно більше, ніж просто книжковий фестиваль.
Чому цей фестиваль важливий саме для Харкова
Перший «Літературний Ярмарок» відбувся у 2025 році. За три дні його відвідали близько 5 тисяч людей, на фестивалі провели презентації, лекції, поетичні читання та автограф-сесії. Учасниками стали понад 50 представників літературної сфери, а також 15 видавництв, друкарня та книгарня. Організаторам вдалося зібрати близько 40 тисяч гривень та кілька сотень книжок для підтримки бібліотек Харківщини. Цьогоріч організатори очікувати приблизно вдвічі більше відвідувачів. І це, мабуть, найважливіше в усій історії.
У місті, яке щодня залишається під загрозою ударів, люди все одно приходять говорити про книжки, додають відвідувачі.
«Літературний Ярмарок» показує, що Харків не просто виживає - він продовжує створювати власне культурне життя.
Нагадаємо, у Харкові вирішують, як врятувати українське книговидання.
Джерело: 057.ua