Наслідки атаки
Кібератака розпочалася у понеділок пополудні, коли зловмисники штучно перевантажили інфраструктуру Стортингу за допомогою масованого трафіку. Як повідомляє видання RMF24, це призвело до масштабних збоїв у роботі серверів і зупинило функціонування офіційного сайту парламенту.
Фахівці намагалися відновити роботу ресурсів протягом усього наступного дня.
Парламент усе ще має проблеми зі своїми вебсторінками, і ми надалі вживаємо заходів для стабілізації системи,
– прокоментував керівник IT-відділу Стортингу Б'ярне Естбю.
Мотиви хакерів та помста за підтримку України
Відповідальність за хакерський напад відкрито взяло на себе проросійське угруповання Server Killers. Наприкінці серпня зловмисники оголосили у своєму Telegram-каналі кібервійну Норвегії. Вони відкрили новий фронт у цифровому просторі, щоб помститися за угоду про оборонну співпрацю, яку Норвегія та Україна підписали 23 серпня.
Історія кібернападів на норвезький парламент
Це вже не перший подібний інцидент у історії норвезького законодавчого органу. Майже рівно шість років тому, у серпні 2020 року, Стортинг також постраждав від дій кіберзлочинців.
Тоді хакери зламали частину електронних поштових скриньок депутатів і працівників парламенту та викрали особисті дані, банківську інформацію й документи щодо парламентської діяльності. Норвезька контррозвідка PST згодом пов'язала той напад із хакерським угрупованням Fancy Bear, яке працює на російську військову розвідку ГРУ.