Експерт із енергетики Геннадій Рябцев в ефірі 24 Каналу оцінив стан енергетики та темпи підготовки до опалювального сезону 2026 – 2027 років. За його словами, базовий сценарій залишається оптимістичним, але те, чи вдасться пройти зиму без серйозних проблем, залежатиме від рішень, які потрібно ухвалювати вже зараз.
Дивіться також "Не може чекати до 2030 року": Зеленський закликав НАТО терміново норостити виробництво ППО
Тривалих відключень у базовому сценарії не очікують
Основним сценарієм на літо та початок опалювального сезону залишається повне забезпечення електроенергією побутових і промислових споживачів у будь-який час доби. Тривалі обмеження не прогнозують, однак це не означає, що локальних знеструмлень удасться повністю уникнути.
Базовий сценарій залишається чинним. Він передбачає відсутність тривалих відключень електроенергії як для побутових, так і для промислових споживачів та повне забезпечення в будь-який час доби,
– пояснив Рябцев.
Головними ризиками залишаються російські удари, негода та аварії на обладнанні, яке вже відпрацювало свій ресурс. У разі реалізації такого сценарію без світла можуть тимчасово залишатися окремі споживачі в найбільш постраждалих регіонах, але це не означатиме системного дефіциту в усій країні.
Нещодавні зливи та поривчастий вітер уже спричинили знеструмлення в кількох сотнях населених пунктів. Після завершення ремонтів постачання вдається відновлювати, тому такі випадки варто відрізняти від тривалих планових обмежень через нестачу потужності.
Ризики зберігаються, але вони можуть проявитися лише у відключенні окремих споживачів у регіонах, які найбільше постраждали. Після ремонту електроенергію їм можна повернути,
– наголосив експерт із енергетики.
Песимістичні прогнози також мають практичну мету – не дати органам влади сповільнити підготовку до зими.
Критичну інфраструктуру мають забезпечити автономним живленням
Підготовка до опалювального сезону 2026 – 2027 років у регіонах просувається нерівномірно. Відповідальність за це не можна покладати лише на центральну або місцеву владу, адже кожен рівень управління має виконати свою частину роботи.
У різних регіонах роботи йдуть по-різному. Тут не можна перекладати відповідальність ані на центр, ані на місця, тому що кожен рівень управління має нести свою частку відповідальності,
– пояснив Рябцев.
Найнагальніше завдання – обладнати всі об'єкти критичної інфраструктури автономними джерелами живлення. Вони мають працювати незалежно від централізованої мережі та не покладатися на постачання дефіцитного пального, яке може бути недоступним у разі нових ударів або порушення логістики.
Такі установки потрібні водоканалам, лікарням, підприємствам зв'язку та системам оповіщення про повітряну тривогу. Завершити цю роботу необхідно не взимку, а ще до початку опалювального сезону, бажано до середини жовтня.
Не до 1 грудня і не до 1 січня наступного року, а до початку опалювального сезону всі водоканали, лікарні, підприємства зв'язку та оповіщення мають бути забезпечені автономним живленням,
– наголосив експерт із енергетики.
Паралельно регіони й міста мають посилювати інженерний захист ключових об'єктів передачі та розподілу електроенергії. Йдеться як про пасивні укриття для обладнання, так і про активний захист, адже без протиракет та інших засобів ураження ворожих цілей убезпечити великі енергетичні об'єкти неможливо.
Російські удари залишаються головним ризиком для енергосистеми
Окремим напрямком підготовки є створення резервів обладнання та матеріалів на державному, місцевому й об'єктовому рівнях. Для відновлення пошкоджених ТЕС і ТЕЦ Україна може використовувати декомісоване обладнання з європейських країн, яке там уже не експлуатують, але воно ще придатне для ремонтів. Паралельно потрібно будувати нові генеруючі потужності в межах програми розподіленої генерації.
Якщо той чи інший об'єкт називають розподіленою генерацією, його потрібно обов'язково приєднати до мережі, щоб він працював у єдиному технологічному процесі з об'єднаною енергосистемою України,
– пояснив Рябцев.
На реалізацію всіх заходів бракує коштів: дефіцит Фонду підтримки енергетики України становить щонайменше 650 мільйонів євро. Проте наявних бюджетних ресурсів і допомоги партнерів може вистачити, якщо чітко визначити пріоритети й не розпорошувати фінансування між великою кількістю об'єктів.
Найбільш непередбачуваним чинником залишається Росія. Недавня атака, під час якої не вдалося збити балістичні ракети та "Циркони", показала, що без достатньої кількості засобів перехоплення під загрозою залишаються як підприємства оборонної промисловості, так і об'єкти паливно-енергетичного комплексу.
За відсутності засобів ураження таких ракет навряд чи можна буде серйозно захистити щось на території України – від об'єктів ВПК до об'єктів паливно-енергетичного комплексу,
– наголосив експерт із енергетики.
Отже, базовий сценарій проходження міжсезоння та початку опалювального сезону залишається сприятливим, однак його реалізація залежить не лише від ремонтів і нової генерації. Вирішальними будуть темпи підготовки, правильний розподіл ресурсів і здатність України посилити захист від російських ракетних ударів.
Енергетика України перед зимою 2026-2027, які ризики можуть залишити регіони без світла: дивіться відео